Упродовж березня, та на початку квітня, відбулися ще чотири міжрегіональні дебатні турніри 2022/2023 навчального року. Завдяки формату онлайн стати учасником турніру змогли школярі зі східного, південного, центрального та західного регіонів України.
У жовтні минулого року Міністерство культури та інформаційної політики звітувало про 550 зафіксованих руйнувань об’єктів культурної спадщини і культурних інституцій внаслідок бойових дій. З огляду на важливість та актуальність теми, школярам у 2022/2023 навчальному році на міжрегіональних дебатних турнірах було запропоновано обговорити тему реконструкції пошкоджених історичних будівель.
Чи потрібно реконструювати радянську архітектуру?
13 березня на турнірі зустрілись дебатанти з Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Костянтинівки, Слов’янська, Краматорська, Білозерська та с.Солоне. Дебати щодо реконструкції історичних будівель у позиціях «Pro» та «Contra» обговорювалися в контексті історичної спадщини, національної ідентичності, а також суперечностей у законодавстві України. Окремі аргументи школярів були присвячені доцільності реконструкції будівель зведених за радянських часів.
Так, Майя Шестакова з Краматорська, яка дебатувала у категорії 10-11 класів у позиції «Pro», зазначила важливість збереження будівель як частини історії: «Реконструкція збереже національну свідомість. Наша архітектура – наша історія, яка зберігає пам’ять про нашу ідентичність».
У відповідь Ксенія Алексєєнко з с. Солоне, яка виступанла на позиції «Contra», розкрила питання доцільності реконструкції культурних пам’яток та житлових будинків, зведених у минулому столітті. Ксенія роз’яснила питання пов’язані з законодавчим регулюванням реконструкції житлового фонду, а також проблематику непридатності багатьох споруд для експлуатації: «Відповідно до Статті 48 Конституції України, кожна людина має право на комфортне життя. Тому, якщо це реконструкція житлових будівель, це може бути капітальний ремонт або добудова. Проте, ми ж не хочемо на історичний будинок дореволюціинйх часів добудовувати поверхи, якраз це незбереження нашої культури. Ми можемо говорити про реновацію, та поліпшення умов життя людей а не про реконструкцію цих споруд».
Її колега у позиції «Contra» Анастасія Кузнецова з Дніпра, звернула увагу на дискусії щодо недоцільності реконструкції радянських будівель: «Дуже багато історичних будівель в нашій країні – це пережиток Радянського Союзу, і нам Росія не допомагатиме відновлювати ці будівлі. Але навіть якщо і буде, це знову дуже багато російської культурної пропаганди».
Окрім того, дебатанти обговорили етичні питання післявоєнної реконструкції окремих історичних будівель, таких як Драматичний театр у Маріуполі та Будинок «Слово» у Харкові. Внаслідок повномасштабного російского вторгнення у цих спорудах загинули десятки людей, і на думку дебатантів залишається відкритим питання подальшої культурної експлуатації цих споруд після реконструкції.
За підсумками жюрі, найбільш переконливими та аргументованими на цьому дебатному турнірі були виступи Олега Плаксіна та Ксенії Алексєєнко, у категорії 8-9 класів. Серед дебатантів 10-11 класів найвищу оцінку за виступи отримали Нікіта Шаповалов та Мар’яна Коваль.
Реконструкція чи ревіталізація?
18 березня відбувся новий міжрегіональний турнір між дебатантами з Вінницької, Одеської, Херсонської та Миколаївської областей. За результатами турніру переможцями були визначені Єлизавета Головко з Каховки, та Магдалина Танклевська з Херсону.
Дебатанти у позиції «Pro» наголосили на важливості збереження історичних пам’яток та розкрили значення історичної будівлі – будинки та споруди, які мають художню та історичну цінність, та є характерними для конкретного населеного пункту. Саме такими критеріями на думку «Pro» має керуватись держава при виборі споруд для реконструкції, і тому не кожну будівлю після війни необхідно реконструювати та можна замінити реконструкцію на збудову нової споруди.
Дебатанти у позиції «Contra» запропонували замість реставрації проводити ревіталізацію — відновлення споруд та просторів, шляхом їхньої реорганізації на культурні та туристичні об’єкти, які є більш доцільними у післявоєнний період. Школярі під час дебатів також обговорили проблему пошуку фінансування, для проведення реставрації. На думку дебатантів у позиції «Contra», у післявоєнний період часто доцільніше збудувати нові будинки ніж реставровувати дуже пошкоджені.
«Я дуже вдячна, що ми маємо можливість дебатувати і обговорювати теми, що ми можемо робити щось для продовження нашої історії, створення майбутнього. Були дуже круті учасники, з якими цікаво дебатувати», – розповіла Єлизавета Головко після турніру.
«Важливо, хто у майбутньому розбудовуватиме Україну»
25 березня учасниками дебатного турніру стали школярі з Житомирської, Чернігівської, Кіровоградської та Рівненської областей.
Найкращими за результатами турніру стали дебатантки Чернігівської школи №3 Ксенія Овсієнко та Олеся Куценко, а також Вікторія Іваночко з Дрогобицької школи №2.
Дебатанти також обговорили критично важливі питання реконструкції пошкоджених історичних будівель та запам’яталися якісною підготовкою. Серед гостей турніру 25 березня був освітянин Олександр Ратушняк, який понад рік захищає Україну в лавах ЗСУ.
«Я вітаю учнів з тим досвідом, який вони здобули. Вміння добирати аргументи, відстоювати свою позицію, переконувати інших дуже важливі. Коли я слухав школярів я був у захваті, які вони світлі та розумні. Вибороти Україну, відвоювати кордони у ворога дуже важливо але не менш важливо, хто розбудовуватиме Україну у майбутньому», зазначив Олександр Ратушняк.
Дебатанти після турніру відповідаючи на питання гостей розповіли про досвід підготовки аргументів у позиціях «Pro» та «Contra». Учасники кожного дебатного турніру мають підготуватись до дебатів за та проти, і лише на турнірі визначається їх позиція, яка часто відрізняється від особистої.
«Дебати були дуже цікавми, в мене були дуже підготовлені опоненти. Я хотіла бути «Contra», мала сильні аргументи але мала відстоювати позицію «Pro». Був цікавий досвід, коли я слухала учасників з «Contra», і в душі дуже з ними погоджувалась», – розповіла про враження Вікторія Іваночко, яка вперше долучилась до міжрегіонального турніру і перемогла серед учнів 8-9 класів.
Заключний турнір перед півфіналом
Заключний міжрегіональний турнір відбувся 1 квітня. Учасниками дебатів стали учні з Харківської, Полтавської та Сумської областей. Переможцями турніру у категорії 10-11 класів стали Дмитро Брага з Полтавської школи №38, а серед 8-9 класів – Ізабелла Ляшенко з Розсошенської гімназії.
Дмитро Брага дебатує другий рік, і зазначив не лише актуальність, але і провокативність теми: «Мені здається, тема дуже цікава сама по собі, адже є провокативною та цікавою. Враження яскраві. На мій погляд, у цих дебатах всі були на рівні і не було явного переможця або лузера. Дуже запекла боротьба».
Кожний дебатний турнір супроводжується роботою тренерів «Молодь дебатує», які оцінюють школярів. Серед них на заключному міжрегіональному турнірі 2022/2023 начального року був історик з Миколаєва Євген Мороз.
«Тема пов’язана з історією та громадянською освітою. У Миколаєві дуже багато руйнувань, цілі будинки зруйновані, школи. Коли ти у жюрі добре бачиш, який рівень роботи проводиться і скільки учні опрацьовують матеріалів для підготовки до турніру», – зазначив тренер «Молодь дебатує» Євген Мороз.
Переможці міжрегіонального турніру стануть учасниками національного півфіналу.