28 січня у відбулась всеукраїнська презентація проєкту «Розвиток медійної грамотності». Захід проходив у форматі дискусії між експертами та гостями. Учасники підбили підсумки проєкту та розбиралсь, чому фейки мають бути спростовані і навіщо навчатись медіаграмотності.
У році громадська організація «Internationales Haus Sonnenberg» разом з соціально-дослідницьким центром «СОЦІОІНФОРМ» провели опитування серед тисячі українських підлітків, які беруть участь у німецько-українському проєкті «Молодь дебатує». Воно виявило, що основними джерелами інформації про соціальне та політичне життя для 80% опитуваних є соцмережі. Серед них найбільш популярні – Інстаграм, Телеграм, Вайбер та Тік-Ток. Як з’ясувалось, Тік-Ток складає 90% інформаційних джерел, які впливають на формування особистості і громадянську позицію підлітків.
Під час гібридної війни розвиток критичного мислення та стійкість до дезінформації, вміння розпізнавати фальсифікацію є ключовими навичками для молоді. Для розвитку критичного мислення та покращення навичок пошуку достовірної інформації у році був запроваджений проєкт «Розвиток медійної грамотності».
«Ми шукали можливості ознайомити учнів з основними способами аналізу інформації, мотивувати їх працювати з першоджерелами, а також навчити розпізнавати фейки», розповідає керівниця проєкту «Молодь дебатує» .
«Завдяки німецькому режисеру документалісту Маркусу Вельшу з’явилась унікальна концепція навчання медіаграмотності базована на загальнодемократичних цінностях. В її основі об’єднання складеної для учнів теоретичної программи з практичною, самостійною частиною навчання», – зазначила керівниця проєкту.
«В часи пандемії провести офлайновий воркшоп це неймовірна цінність»
У співпраці з українським інтернет-проєктом «StopFake» та німецьким режисером-документалістом Маркусом Вельшем були розроблені навчальні матеріали для школярів і проведені воркшопи у , Києві та . Німецький режисер ознайомив учасників з принципами розслідування та жанром документалістики. Учні дізнались про особливості роботи зі свідками історичних подій на прикладі відеоінтерв’ю, які Маркус Вельш записав в Україні про трагедію на Чорнобильскій АЕС, екологічні та медичні проблеми суспільства. У Німеччині були записані інтерв’ю про примусову працю (Ostarbeiter) під час Другої світової війни. Журналістка «StopFake» Аліна Мосендз прочитала лекції з медіаграмотності, фактчекінгу та дезінформації. Учні навчились розрізняти факти від фейків.
«Ми з Маркусом почали готувати цей воркшоп ще навесні. І в часи пандемії провести офлайновий воркшоп це неймовірна цінність, тому ми були дуже раді познайомитись з усіма учнями які долучились у Києві, Одесі і Львові. І незважаючи на те, що фокусом в першу чергу була медіаграмотність, протидія дезмнформації, маніпуляція. перевірка фейків ми не подавали тему медіаграмотності окремо відірвану у вакуумі. Вона йшла через призму історичних тем – Другої Світової або катастрофи на ЧАЕС, або тем здоров’я – пандемії і те, що відбувається навколо», розповіла на презентації тренерка проєкту, представниця «StopFake» Аліна Мосендз.
«Результати перевешили очікування»
Після воркшопів учасники з 25-ти регіонів України отримали завдання обрати тему і створити власні дослідження. Учні запропонували 45 проєктів. Серед тем – історія Другої світової війни, війна на сході України, особливості культурної спадщини, вирішення екологічних та соціальних проблем у регіонах.
«Зізнаємося, ми не знали як учні будуть реагувати на наші пропозиці, потрібно було знайти, визначити, які журналістські засоби будуть використані та визначитись також з форматом презентації власного дослідження. Але можу з впевненістю сказати, що результати перевешили наші очікування», – розповіла на презентації проєкту у Києві Ольга Пішель.
Школярі 9-11 класів залучили до досліджень профільних експертів, держслужбовців та правоохоронців. Як результат, учні створили відеоінтерв’ю, документальні відеопроєкти, аналітичні дослідження реалізовані у міркосайти та лонгріди, влоги та міні-презентації. Проєкти доступні для публічного перегляду тут.
У вересні до проєкту долучилась медіаекспертка та засновниця інтернет-проєкту «StopFake» Ольга Юркова. Вона стала однією з кураторів досліджень у регіонах та проводила консультації для школярів. За її словами, учасники проєкту отримали справжній професійний досвід на проєкті.
«Коли людина вміє сама створювати медіапродукт і розуміє як знімається кіно, коли вона розуміє що глядачу показують лише 1/10 інформації, яка зібрана, коли вони розуміють весь цей процес вони можуть зрозуміти коли нею маніпулюють, коли вона бачить інший медіапродукт. І за цей короткий проміжок часу, що ми працювали я можу сказати, що учні пройшли такий курс молодого бійця що їх можна брати в медіа як журналістів. Я це кажу відповідально як редакторка, яка багато років працювала в журналістиці», зазначила на презентації проєкту у Києві Ольга Юркова.
«Ми вирішили не просто розповідати про фейки але самим створити фейк»
Серед гостей презентації проєкту «Розвиток медійної грамотності» був редактор та ведучий «Телебачення Торонто» Анатолій Остапенко. «Телебачення Торонто» – щотижневоий сатиричний дайджест новин із ведучим Романом Вінтонівим в образі Майкла Щура. Програма виходить щонеділі на «UA:Першому», «24 каналі» та «Громадському», а також на YouTube-каналі «Телебачення Торонто».
«Ми гумористичне шоу на якому намагаємось сформулювати і відрефлексувати на українську реальність, медіареальність, у якій ми живемо. І наша команда складається з журналістів, або людей які дотичні до медіа. І дуже багато тем нашого шоу присвячено медіаграмотності і ми намагаємось завдяки якимось топ-темам розповісти фундаментальні речі, які допоможуть людині нормально сприймати реальність у якій ми живемо», – розповів Анатолій Остапенко.
У році автори «Телебачення Торонто» вирішили провести експеримент – створити власний фейк з використанням інструментів, які розповсюджені у фейк-ньюз і побачити, наскільки легко створювати фейки. Так, українські соцмережі дізнались про «смертельну гру Чорний кінь». На Фейсбук сторінці «Телебачення Торонто» було опубліковано допис про те, що у Вайбері дітям надсилають чорного коня і після цього діти йдуть з дому, а ЗМІ про це мовчать. У тексті повідомлення автори фейку розповіли про сюжет гри, куратора-коновода, зникнення дітей в неіснуючих районах та Миколаєва і кілька разів великими літерами просили читачів дочитати до кінця.
«Ми написали в кінці, що це вигадка, фейк і ми хочемо подивитись наскільки люди поширять цей допис про чорного коня. У нас не було ботоферми і щоб подивитись чи вийшла ця новина за межі нашої аудиторії ми попросили людей, щоб вони дочитали допис до кінця. Тобто якщо людина дочитає до кінця, вона зрозуміє, що це не справжня гра»,розповів редактор та співведучий «Телебачення Торонто».
Проте підписники та читачі сторінки почали активно поширювати фейк і допис охопив мільйонну аудиторію, набрав більше 20 тисяч перепостів.
«Люди відчувають небезпеку коли читають такі пости і готові панікувати і поширювати фейк, навіть якщо в середині фейку вказано, що це фейк», – зазначив Анатолій Остапенко.
«Навколо нашого проєкту було багато випадковостей, які привели до результату»
За словами автора концепції і тренера проєкту, німецького режисера-документаліста Маркуса Вельша запропоновані теми та їх реалізація у відеопроєктах учасників були виконані з цікавістю учнів до роботи з інформацією.
«Мене здивувало, наскільки різноманітною та гарною була підсумкова робота студентів. Особливо мене вразили медіапроєкти та фільми на екологічні та історичні теми. Були також чудові роботи про місцеві проблеми, споживання ЗМІ та освіту щодо пандемії Covid-19. Це демонструє, що світ із кращою інформаційною культурою вимагає багато роботи та кмітливих досліджень. Студенти це вражаюче продемонстрували»,зазначив Маркус Вельш.
На презентації проєкту «Розвиток медійної грамотності у Києвї» було представлено дві документальні роботи учнівських команд шкіл Львова та Костянтинівки.
«6 кілометрів до війни» — документальний фільм, створений учнями Костянтинівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1. Школярі розповідають про дитинство та життя на Сході України. Вісім років тому вони були зовсім маленькими але пам’ятають звук пострілів та хвилювання дорослих за життя. Як розповіла вчителька та тренерка проєкту у Костянтинівці Станіслава Стасенко учні цієї школи вже вдруге брали участь у проєкті з медіаграмотності, і для зйомки відео вже мали професійну техніку. Самі ж учні розповіли, що зйомки були напружені через карантинні обмеження проте їм вдалось взяти участь у проєкті та створити фільм, який увійшов до проєкту.
«Щоб зрозуміти, що це був за фільм потрібно сказати, що ми з самого початку ставили перед собою трохи іншу мету – розповісти не просто про психологічний вплив на молодь, але і взагалі про цивільних і військових, як це впливало на них. Але через те, що ця тема була дуже глибокою ми вирішили її звузити до тієї, яку ми маємо в результаті – про вплив на молодь», зазначив учень школи та автор проєкту Ростислав Шейченко.
А у Львові учні Креативної міжнародної дитячої школи створили документальний фільм про порятунок родини львівських євреїв Хігерів. Історія родини була описана у мемуарах Кристини Хігер «Дівчинка у зеленому светрі». Автор книги з родиною пережила Голокост і вціліла у Львові 1943-го року тільки завдяки тому, що її родина з невеликим гуртом інших євреїв змогла сховатися в каналізації. Восени 2021 року львівські історики і диґери, які досліджують підземний Львів, знайшли це місце.
«Навколо нашого проєкту було багато випадковостей, які привели нас до результату, тому що ми дуже довго обирали тему і не знали на чому зосередитись, тому що тем було дуже багато. І в нашій школі є така традиція, кожен тиждень починати з інтро, коли ми ставимо цілі і переглядаємо новини. І в нашій стрічці новин опинилась звістка про те, що львівські дігери зробили знахідку. Тобто це була дуже свіжа новина, якій було декілька днів. І в нас народилась ідея зустрітись з дігерами і попрацювати саме над цією темою»,розповіла на презентації у Києві вчителька КМДШ Наталя Кантаровська.
За словами команди зі Львова, робота об’єднала не лише учнів зі спільноти «Молодь дебатує» але і їх однокласників. Створений фільм в КМДШ планують використовувати на уроках історії та літератури з теми Голокосту.
«Коли вже готувались до зустрічі з Ганною, героїнею яка по суті нас і надихнула, і стала героїнею фільму ми читали цю книжку і в нас було мільйон питань. Нам дуже хотілось знати, а чи все було як в книжці? А як воно насправді виглядало? І ми для себе зробили дуже дуже багато відкритів. І я думаю, що ця тема є дуже актуальною і історія є для того, щоб ніколи не повторюватися. Це той досвід, який має зараз нас надихати. Ця родина стала символом неймовірної жаги до життя, і я би хотіла, щоб донести це тим більше що ця тема вивчається активно в школі – Голокост очима дітей, та інші теми», – розповіла Наталя Кантаровська.
Фіналісти проєкту були нагороджені сертифікатами. Усі роботи учнів можна переглянути тут.
Проєкт реалізований громадською організацією «Internationales Haus Sonnenberg» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
