Як позашкільна освіта в Україні формує активну, свідому та конкурентну молодь? Які можливості вона відкриває та з якими викликами стикається? Про це під час форуму «EuroFuture: Рухаємось до ЄС» у Києві дискутували представники МОН, громадського сектору, освітніх фондів та експерти з медіаграмотності.
Розмова відбулась за участі вчителів та школярів з різних регіонів України – активнх учасників німецько-української ініціативи «Молодь дебатує» та авторів досліджень присвячених європейському сталому розвитку в контексті України. Тема для учасників є надзвичайно актуальною в умовах постійних стрімких змін, різних форматів та викликів.
Інновації та простір для важливих тем
Дискусію відкрив педагог і освітній менеджер Михайло Альохін. Він звертає увагу на роль позашкільної освіти як інструменту для розкриття тем та ідей, які залишаються поза увагою під час традиційного навчального процесу.
«Коли закінчуються уроки і з’являється можливість займатися тим, що відгукується на рівні особистих інтересів, саме неформальна освіта розгортає новий, чарівний світ », – зазначив Михайло Альохін.
На його думку, позашкільна та неформальна освіта є важливим майданчиком для осмислення тем, які безпосередньо стосуються повсякденного життя школярів, їх персонального зростання, формування власної точки зору. Особливо це помітно у питаннях політики та суспільних дискусій, які часто залишаються поза рамками шкільної програми. Саме позашкільна освіта дає молоді можливість глибше розібратися в цих проблемах та поставити хвилюючі запитання.
«У нас найважливіші події сучасного українського державотворення припадають на другий семестр 11-го класу. І що то за добрі вчителі студії, які в цей час не готують до НМТ і десь дуже оптимізують ці питання… Але коли ти заходиш в такі проєкти як «Молодь дебатує» ти знаходиш того дорослого, який проводить тебе через них. Тому неформальна освіта – це те, що органічно доповнює, і я щиро вірю що у кожного молодого учня чи учениці має бути свій шлях – формальна і неформальна освіта», – пояснює Михайло Альохін.
Україна останні роки випереджає багато європейських країн у можливостях неформальної і громадянської освіти, вважає головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Раїса Євтушенко. Серед них дебатні напрямки різних рівнів, правознавчі змагання, тренінги та воркшопи в Україні та поза її межами, проєктна робота школярів, які формують громадянську позицію значно ефективніше, ніж шкільні предмети.
«Виховання справжнього громадянина, воно лежить переважно поза межами обов’язкових предметів, і якщо обов’язковий предмет – це десь 10% формування громадянина, то саме неформальне освіта – це, мабуть, всі 90%. І я дуже вдячна нашій молоді за таку активну участь, і нашим вчителям, які залишились працювати в Україні не дивлячись на війну», – зазначила Раїса Євтушенко.
Взаємодія та співапраця
Важливими у цьому процесі є взаємодія та партнерство між молоддю, громадськими організаціями, освітніми ініціативами які представлені в Україні, Міністерством освіти та Міністерством молоді й спорту, вважає директорка освітньої фундації GoGlobal Тетяна Коврига, яка активно працює у прифронтових зонах.
За її словами молодь сьогодні навчилась брати відповідальність, просувати власні ідеї та впливати на місцеву владу навіть за обмежених ресурсів. Як приклад Тетяна Коврига наводить громаду у Запоріжжі: учасники проєкту ініціювали створення та облаштування фізичного простору, але спочатку отримали відповідь від місцевої влади про відсутність бюджету. Проте вони не зупинилися: піднімали питання в медіа, зустрілися з мером і зрештою отримали фінансування, яке покрило усі необхідні витрати.
«Цей приклад ілюструє, що можливостей сьогодні достатньо. Питання в тому, чи ви готові їх брати? Чи ми дорослі хочемо вас чути? І чи чуємо? Можливо, не так, як ви собі уявляєте і як би хотілося, щоб це був ідеальний рух. Але головне у цьому саме рух. І тут питання до вас, до вашої ініціативи і до вашої віри. Що ви хочете, як ви можете достукатися, як ви можете аргументувати свою позицію, і наскільки ви будете ініціативні», – зазначила Тетяна Коврига.
Важливий приклад наводить виконавча директорка ГО «Конгрес національних громад України» Тетяна Мураткіна, яка викладає у Київському університеті імені Тараса Шевченка. Її студенти почали збирати підписи за переоблаштування переходу на станції метро «Університет» у Києві, прагнучи зробити його безбар’єрним та вирішити проблему багатьох місцевих жителів з маломобільних груп, які фізично не можуть ним скористатися.
«Наразі там є лише підземний перехід, тому молодь — студенти — ініціювали петицію до Президента. Вони збирають підписи, звертаються до громадського сектору. Це один із тих випадків, коли очевидно: вони вірять, що зміни можливі, і вони їх досягнуть. Слона потрібно їсти частинами — саме маленькі кроки зрештою приводять до великих зрушень. І ця молодь уже веде за собою старше покоління», – зазначила Тетяна Мураткіна.
Віра в ідею та результат
Ці приклади демонструють взаємозв’язок освітнього процесу та формування суспільства у якому молодь стає провідником нових ідеї, важливих та необхідних змін і є їх рушійною силою. Важливим у цьому є терпіння, вміння долати перешкоди, віра в ідею, підкреслює віцепрезидентка ГО «Солідарна молодь» Дінара Габібуллаєва. Вона додає, що більшість ініціатив на початковому етапі сприймаються скептично та не отримують одразу позитивного відгуку, проте саме наполегливість дозволяє їм реалізуватися.
«Знаходьте менторів, знаходьте платформи, майданчики, де ви змогли б посилити свої ідеї. Це завжди працює. Якщо ви на цьому майданчику не знайшли, йдіть далі. Шукайте, де ваші ідеї будуть корисними, де ви зможете проголосувати і максимально їх імплементувати. Необхідна людина, або структура, або інституція, яка вас підштовхне, бо бути одному в цьому вирі подій дуже-дуже складно», – пояснила Дінара Габібуллаєва.
Учасники панельної дискусії звернули увагу на важливу тему роботи у медіапросторі, розуміння контекстів та сучасних інформаційних викликів. Темі медіаграмотності ініціатива «Молодь дебатує» присвячує щороку окремі тренінги та воркшопи, адже сучасне життя молоді безпосередньо пов’язане з інформацією. За словами Артема Лаптієва, експерта ГО «StopFake», яка спеціалізується на виявленні фейків, дуже часто розумні та освічені молоді люди легко потрапляють під вплив недостовірних даних, особливо це стосується соціальних мереж. Навички перевірки інформації є надзвичайно важливими для кожної людини, особливо молоді яка впроваджує власні публічні ініціативи.
«Завжди перевіряйте інформацію. Завжди. Навіть якщо усі довкола — колеги, друзі чи експерти у соцмережах — переконують вас, що це беззаперечна істина. Без критичної перевірки ви непомітно стаєте заручником власної інформаційної бульбашки. І рано чи пізно можете самі почати поширювати неправду, щиро вважаючи її фактом лише тому, що «усі так говорять». У результаті — ризик зіпсувати свою репутацію та опинитися в незручній ситуації. Подумайте: чи справді ви цього хочете?», – зауважив Артем Лаптієв.
Нагадаємо, у столиці відбувся міжнародний форум «EuroFuture: Рухаємось до ЄС», присвячений 30-річчю вступу України до Ради Європи. Захід ініційований ГО «Kul’tura e.V.» у співпраці з Конгресом національних громад України в межах німецько-української ініціативи «Молодь дебатує». Форум є частиною міжнародного проєкту «Політична освіта. Участь молоді», що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
