«Бажаючих долучитися стає все більше»: як у Каразінському університеті школярі вчаться дебатувати

16 листопада 2024, зустріч дебатного клубу у Харкові

Знайомтеся – Антон Воробйов. У далекому 2019 році будучи старшокласником Харківського Ліцею №62 він долучився до дебатного руху, а вже у 2024 став його тренером, відкривши дебатний клуб на базі Каразінського університету. Це справжня подія для німецько-української ініціативи, адже до пандемії та повномасштабного вторгнення Харківська область була центром дебатного руху в Україні. 

Антон Воробйов, тренер «Молодь дебатує» у Харкові

Після заснування у 2016 році німецько-української ініціативи «Молодь дебатує» саме у Харкові проходили перші півфінальні та фінальні Всеукраїнські турніри. Цей час був особливим, адже тоді відбулось формування проєкту та справжній масштабний нетворкінг за участі міжнародних гостей. Ці заходи створили спільноту, та зберегли її під час пандемії, коли через неможливість проведення публічних заходів, дебатні турніри проходили онлайн. Коли розпочалась повномасштабна війна, важливість проєкту та тем, які обговорювалися, мотивували школярів та тренерів продовжувати позашкільну активність.

Архів 2017 рік, учасники Всеукраїнського турніру у Харкові

Після отримання вищої освіти, працючи координатором заходів позаосвітньої діяльності Каразінського університету, Антон Воробйов опікуватиметься разом з колегами  спільнотою Харкова та області. За його словами, над розвитком дебатної спільноти працюватиме загальна команда представників університету, адже до проєкту долучилися викладачі та студенти Інституту міжнародних відносин та Інституту державного управління. Робота розпочалась у червні 2024 року з підготовки до відкриття. Аби ознайомитися з тенденціями сучасного дебатного руху, представники Каразінського університету відправились у Тернопіль на Всеукраїнський дебатний турнір 2023/2024 навчального року. І вже у вересні запрацював новий дебатний клуб у Харкові, зібравши значну кількість бажаючих стати його учасником.

«Маємо  дуже широку гілку учасників – 45 педагогів з 45 закладів середньої освіти. З них 30 з Харкова, інші з області, і маємо приблизно 88 учасників саме школярів, більшість яких з Харкова»,

– Антон Воробйов. 

Школярі та вчителі вже відвідали презентацію проєкту та тренінг з методики «Молодь дебатує». Навчальні заходи традиційно завершувалися дебатними турнірами у позиціях Pro та Contra.  Бажаючих відвідати заходи у Каразінському університеті щоразу стає більше, адже після публічних заходів школярі запитують представників дебатного клубу чи можна запросити до участі однокласників та друзів.

«Людина так чи інакше адаптується до будь-чого, так і наші школярі адаптувалися. Деякі з них виїжджали і вже повернулися, деякі постійно були у місті і нікуди не поїхали. Незважаючи на те, що Україну намагаються знищити і стерти з лиця землі, школярі демонструють свою стійкість і потужність. Якщо ми будемо постійно сидіти по підвалам і нікуди не виходити так чи інакше ми втратимо свій ресурс і можливості для розвитку»,

– пояснює харківський тренер.

За словами Антона Воробйова, німецька-українська ініціатива «Молодь дебатує» залишається важливим інструментом для школярів у розвитку їх комунікативних навичок, ораторського мистецтва, вміння висловлювати та відстоювати свою думку. Відкриття дебатного клубу на базі Каразінського університету сприятиме соціалізації харківських школярів, для яких це необхідність.

Нагадаємо, дебатна методика «Jugend debattiert» успішно розвивається в Німеччині на загальнодержавному рівні, і з 2016 року  доступна в українських школах українською мовою. Дебатна методика  вже запроваджена у 80 школах з 20 областей України. Теми дебатів зазвичай пов’язані з соціальними та політичними питаннями, які актуальні в українському суспільстві. Окрім того, впродовж навчального року школярі проводять власні аналітичні дослідження з обраної тематики, зустрічаються з провідними експертами, беруть участь у семінарах та проводять дебати. Розвиток критичного мислення, навчання технології дебатів як інструмента прийняття виважених рішень, а через нього й виховання небайдужих до долі країни громадян — основна мета українсько-німецької ініціативи.