Минулого тижня відбувся національний півфінал «Молодь дебатує» до якого онлайн долучились учні та викладачі з різних куточків України. Багато школярів опинились за кордоном через війну або в інших регіонах України, та попри все стали учасниками змагань. Між дебатними турнірами тренери «Молодь дебатує» розповіли про життя та освіту в Україні під час воєнного стану.
Навчальний рік в Україні цього року завершився в багатьох школах у різний час. Відомо, що Каховська гімназія достроково завершила навчальний рік через окупацію. А у Чернігові останній дзвоник через військові дії відбудеться лише 24 червня. У Львові в частині шкіл навчання завершується 17 червня.
Багато учнів та викладачів були змушені покинути свої домівки та міста. Особливо складною залишається ситуація в окупованих та прифронтових регіонах, серед яких Херсонська та частина Запорізької області. До мережі «Молодь дебатує» залучені декілька шкіл, які опинились під окупацією російських військових.
«Діти, у яких я викладаю та які є дебатантами, частина з них могла залишити Херсон, а частина залишається вдома. Там все дуже складно. Молимось, віримо, що буде перемога і Херсонщина буде звільнена. Українські мобільні оператори на території області від’єднані. Російські мобільні оператори запроваджують свої мобільні мережі, продають свої сім-карти. Зв’язок можна тримати з тим, у кого є ще кабельний інтернет і вони можуть підключитись до вайфаю і через мережі дізнатись як справи. Телефонного зв’язку немає зараз»,розповів викладач Херсонського академічного ліцею імені О. В. Мішукова Віталій Марюхно.
«Онлайн-турнір стає порятунком у більш складних життєвих умовах»
Учасники дебатного руху з Каховки змагались у національному півфіналі, а також були онлайн як спостерігачі. За словами їх викладачки Наталії Пашковської, після того як учні змогли виїхати з окупації вони мали зустріч онлайн. Лише один учасник клубу знаходиться в Україні, всі інші виїхали за кордон.
«Ми збирались і шукали один одного довго, тому що виїжджали практично таємно і не знали хто де і чи виїхали. І коли нарешті знайшлись, то в нас така група підтримки була, у нас практично всі учасники слухали гру. Скучили»,розповіла тренерка з Каховської гімназії Наталя Пашковська.
Як розповів її колега, викладач Каховської гімназії Сергій Аркуша, можливість дебатувати онлайн стала в нагоді не лише під час пандемії але і у військовий час.
«Було цікаво подивитися за грою і своїх вихованців, і учасників інших шкіл. Після вимушеної паузи, відновлення діяльності клубу було дуже важливим і тому на те, як діти встигають адаптуватися, мобільно змінювати свої позиції, за цим теж приємно та цікаво спостерігати. У 2020 році всі були змушені у карантинних умовах працювати і проводити онлайн турніри. Тепер для нас онлайн-турнір не щось нове, і саме він стає порятунком у більш складних життєвих умовах, які випробовують наш народ і Європу в цілому»
Мережа тренерів «Молодь дебатує» та волонтерство
Викладачі з Заходу та Сходу України об’єднались у військовий час і спільнота викладачів «Молодь дебатує» неодноразово ставала у нагоді під час евакуації або передачі гуманітарної допомоги. Завдяки розвиненій мережі та контактам у різних куточках України була організована передача гуманітарної допомоги з Німеччини, яку ініціювала тренерка з Харкова Ольга Шкрабаченко. Вона евакуювалась з Харкова у Німеччину в перший тиждень війни. Допомога через всю Україну з допомогою спільноти була доставлена у Нові Санжари, де перебувають викладачки та тренерки «Молодь дебатує» з Костянтинівки та Слов’янська.
«У нас у Санжарах живуть люди, які здебільшого виїхали з Харківської та Сумської області, дуже багато дітей із району Ізюма, в них також була дуже важка евакуація і не було зв’язку з домом, бо це окупована територія і вони виїжджали у березні просто “голі, босі, простоволосі”. Але завдяки ініціативі Ольги Шкрабаченко ми змогли організуватись, зібрати речі, провести ярмарок, потім у нас був справжній квест як це довезти. Але ми змогли це організувати так, що це доїхало до Вінниці, там контроль на себе взяла Наталя Фасоля. З контактами перевізників допомогла Світлана Галь, яка знаходиться у Розсошенцях, і ми з ними домовлялись, виїжджали зустрічали у Полтаву. І окрім того що ми їх одягли, тепер вони у нас гарні та пахучі. До них доїхали цілі пакунки предметів особистої гігієни кожній дитині і тепер ми збираємось пограти у настільні ігри, складаємо пазли, і ласуємо смаколиками, які нам передали друзі з Німеччини»,розповіла викладачка з Костянтинівки Станіслава Стасенко.
Діти та батьки поступово повертаються додому попри небезпеку
У Житомирській області багато дітей залучених до дебатного руху залишаються вдома. Ті, хто виїхав на початку повномасштабної війни поступово повертаються додому, розповіла викладачка та тренерка «Молодь дебатує» з Коростишіва Людмила Горобчук.
«У нас більш-менш тихо. Ви знаєте, хто був на цій трасі це вприницпі стратегічна траса України «Київ-Чоп», в Житомир прилітало, Радомишль, Макарів. Це 45 кілометрів від нас, було дуже чути але Слава Богу минуло. Спочатку були літаки, бескінечні вибухи, звуки зараз більш менш. Тривога щодня, буває таке що і вночі, під вечір. Діти ті, що ходять на гурток звичайно вони на місці, ніхто не виїжджав. Ситуація як в якому класі, тому що є батьки, які наприклад мали можливість або просто більше хвилювались то десь виїхали. Але люди, які масово виїжджали зараз масово повертаються додому, тому що слава Богу є куди повертатись».
«Вперше з початку розпаду Радянського Союзу їм дали по зубам, і дуже сильно»
За словами пані Людмили, у місті дуже багато переселенців з областей, які межують з Херсонщиною, з Харкова. В місті є спецшкола-інтернат в якому проживають переселенці, яким тимчасово немає куди повернутись. У місті постійно проходять різні акції, ярмарки на підтримку людей: «Кожен день наближає нас до перемоги. І дуже добре, що є такі заходи як дебати, як марафони, їх треба проводити. Ми розуміємо, що хтось скаже “ох, Україна і Україна”. Але я особисто ваажаю, що мабуть вперше з початку розпаду Радянського Союзу їм дали по зубам і дуже сильно. Реально їм вперше показали, що люди добрі, скільки зрештою можна жити в світі де хтось має кимось керувати. Ну керуй в своїй країні, ніхто не проти. Віримо і дай Боже все буде добре».
Про повернення учнів з батьками додому з-за кордону та сусідніх міст розповіла і викладачка з Краматорська Інна Гочошвілі, яка наразі перебуває у Франції:
«З нашої школи виїхали більше 40 людей, але це було під час навчального року. Зараз люди повертаються бо гроші закінчуються. Хоча мер закликає евакуюватись, тому що в місті немає газу, води, електроенергії. Люди готують на вогнищах посеред вулиці, але просто нікуди подітись, тому що Західна Україна мабуть не витримує такий тягар, в Європі теж дуже важкувато, може не всі змогли якось облаштувати своє життя і тому повертаються»
Викладачі, які залишаються за кордоном активно долучаються до допомоги і заходів спільноти. Попри все кожен з учасників національного півфіналу зазначив важливість проводити активності та висловили сподівання, що незабаром війна закінчиться а спільнота «Молодь дебатує» знову зустрінуться на змаганнях.
«Попри те, що цей рік дуже тяжкий для нас усіх ми змогли це зробити. Коли в листопаді 2021 року були наші регіональні турніри, ми домовились зустрітися у Харкові 2022 року на півфінал та фінал. На жаль, нам цього не вдалось. Але я вірю і впевнена, що наступного року ми зустрінемось у Харкові»,зазначила керівниця німецько-української ініціативи «Молодь дебатує» Ольга Пішель.
На початку 2022 року мережа ініціативи «Молодь дебатує» налічувала 78 освітніх закладів та близько 1000 дебатантів, які є активними учасниками міських, міжрегіональних та національних змагань. Ініціатива «Молодь дебатує» всебічно підтримує та залишається на зв’язку зі спільнотою викладачів та учнів в Україні та за її межами.