Як проходить навчання сьогодні в Україні? Чи мають цьогорічні випускники можливість здати іспити для вступу в університет? Як змінилась самоідентичність школярів та освітян з початку війни? І коли спільнота продовжить дебатні змагання? Всі ці питання обговорили тренери «Молодь дебатує» на зустрічі з керівницею ініціативи в Україні та координаторкою проєкту .
Рекомендації для освітян на окупованих територіях
Серед учасників зустрічі були Сергій Аркуша та Наталія Пашковська, викладачі Каховської гімназії з поглибленим вивченням іноземних мов. Вони евакуювались з міста, яке було окуповане російськими військовими. За словами Сергія Аркуши ситуація у місті надзвичайно складна, через неможливість проводити навчальний процес в освітньому закладі було прийняте рішення про передчасне закінчення навчального року. Напередодні, у Каховці був викрадений директор Каховської школи №1 Віктор Пендальчук.
«Людей, які не були замішані в політиці, беруть для того, щоб зробити атмосферу страху і зробити всіх слухняними, щоб вони приймали те, що вони там скажуть», вважає Сергій Аркуша.
За словами викладача, викладачі підтримують зв’язок, деякі вчителі проводять консультації. Багато учнів з Каховки виїхали за кордон та зараз навчаються в країнах Європи, серед яких Німеччина, Польша, є учні, які евакуювались до Туреччини.
Як розповіла Наталя Пашковська, навчальний процес в окупованих містах ускладнюється через відсутність інтернету. Але найголовніша проблема – нерозуміння, що робити викладачам та учням, які не евакуювались та хочуть навчатись в українській школі.
«У нас ніхто не знає як діяти, немає наразі жодних рекомендацій, як працювати в умовах повної блокади і окупації. В деяких школах колаборанти призначили своїх директорів, а чинних змусили здали всі ключі й печатки українських освітніх закладів. Вони технічним працівникам, які виходять на чергування в цих школах, видали продуктові пайки й сказали, що грошей на зарплату немає. Те, що зараз відбувається в місті, – повний асбурд. Хвилюємось про кожну родину, віримо, що Південь і Схід України будуть деокуповані і ми відновимо якісну освіту в Нашій Українській Школі»»,розповіла Наталя Пашковська.
Координатор проекту Ольга Борисенко розповіла, що в Міністерстві освіти та науки, а також в Офісі Президента України розробляють рекомендації для окупованих територій, про це періодично повідомляється в українських новинах.
Психологічний стан учнів та викладачів
Як розповіла тренерка «Молодь дебатує» з Наталя Фасоля, важливою темою сьогодні є ментальний стан учнів, які приїздять з різних регіонів України. За її словами, багато хто не може здавати іспити та забуває матеріал, який нещодавно вивчали.
«Дитина, яка мала високий бал, наприклад 9, не може виконати завдання тому, що немає сконцентрованості. Це дуже страшно. не завжди поруч з дітьми є їхні батьки, багато хто приїжджає з дідусями та бабусями. Потрібно навчити вчителів з початку працювати з дітьми в таких умовах, щоб вчитель став у ресурсний стан. Внутрішньо переміщені діти – це складні історії, яким ми теж маємо навчитися давати раду. не вистачає методичних рекомендацій по закінченню навчального року на окупованих територіях», вважає Наталя Фасоля.
Для роботи з учнями у Вінниці працює психологічна служба. Окрім того, випускники втратили впевненість, що вони зможуть вступити у бажаний університет в Україні або за кордоном. Аби вирішити цю проблему, на думку Ольги Борисенко, важливим є моральне налаштування батьків та викладачів, до яких дитина в першу чергу прислухається. «Вчителі мають донести до всіх учнів, що вони будуть навчатися в Україні в тому ВУЗі, який оберуть. Бо впевненість дітей походять від впевненості дорослих».
«Вау, Україна»
За спостереженнями Ольги Борисенко, школярі почали дуже пишатись, що вони українці. За роки роботи у спеціалізованій школі з поглибленим вивченням івриту, історії єврейського народу, єврейських традицій вперше за багато років Ольга Борисенко спостерігає справжнє захоплення дітей Україною.
«Коли ми щось робили, пов’язане з країнами у класі завжди лунало «Вау, Ізраїль!». Навіть діти, які там жодного разу не були там, у них було оце «Вау, Ізраїль!». Звісно більшість наших дітей зараз в Ізраїлі і там вже є «Вау, Україна». І я так цьому радію. Ми зараз спілкуємось з колегами щодо викладання інформатики і обговорюємо, що наші діти повернуться з гордістю, що вони українці і з почуттям, як вони пишаються нашою армією, це взагалі буде зовсім інша країна з іншим самосприйняттям»,зазначила Ольга Борисенко.
З нею погодилась викладачка Костопільского ліцею №4 Олена Андрійчук. Багато її учнів зараз за кордоном у Німеччині, Польші, дехто навчається у місцевих школах, дехто дистанційно.
«Ми теж почули «Вау, Україна» за кордоном. Батьки розповідають, що німці були у захваті, як у нас проводиться дистанційне навчання і діти можуть виходити на уроки і потім доздавати тести. В мене був відгук з Польщі, розповідали що наші діти, коли приїжджають в сьомий клас, то в Польші в сьомому класі вивчають те, що у нас в шостому – ми випереджаємо. І в Латвії були відгуки про те, що в нас досить гарний рівень знань. Я побачила, що ми себе недооцінювали. На жаль, впливала інформаційна політика Росії, що українці так собі, і це відбилось на свідомості, але насправді ми круті, ми вау! І ті, хто приймає, і ті, хто воює і ті, хто навчає», зазначила Олена Андрійчук.
Проте є випадки, коли деякі учні евакуйовані за кордон не повернуться в Україну через рішення батьків. Про такий випадок розповіла тренерка з Костянтинівки Станіслава Стасенко. «Я сьогодні дізналась, що у мене троє дітей не повернуться з Європи. Це рішення не дітей, діти хочуть додому, це рішення їх батьків. Я розуміла, що таке може бути. Діти- це 10-ий клас, і це для мене дуже боляче, що діти приймають рішення під тиском таких обставин. Я розумію, що хтось повернеться в Україну, а хтось вже не повернеться».
Та навіть бажання іноді недостатньо, аби учні та їх батьки змогли повернутись додому. Це стосується окупованих та зруйнованих міст, там де обстрілі не припиняються ні на день, зазначила тренерка з Ольга Шкрабаченко.
«У мене в під’їзді дві ракети, як ви думаєте, коли я зможу повернутись і куди? У мене моє селище зруйноване, там немає ні газу, ні води, нічого. Тобто якщо говорити реально про Харків, на жаль, навіть якщо хтось захоче повернутись, то в найближчий час там немає куди повертатися. А через певний час все зміниться. Харків виїхав процентів на сімдесят, і дуже велика подяка всім, хто приймає нас. Дуже хочеться повернутись, але ніхто не знає як буде»,розповіла Ольга Шкрабаченко.
«Плануємо більш активну фазу проєкту починати з вересня»
Керівниця німецько-української ініціативи «Молодь дебатує» Ольга Пішель розповіла про плани проєкту:
«Ми плануємо більш активну фазу проєкту починати з вересня, і тоді ми хотіли б трохи підготувати більше матеріалів для онлайн навчання, тому що ми думаємо, що перші місяці нам треба буде навчатися онлайн. З січня 2023 року ми сподіваємось, що зможемо почати роботу над повною нашою програмою не тільки онлайн, але і в Україні, і можемо створити осередок для майбутнього, для побудови майбутнього, для дебатів про майбутнє, як ми будемо відбудовувати країну і що ми будемо робити нового і ми вже впевнені, що це буде щось надзвичайне, тому що це не тільки жах а це і величезний шанс для України для створення майбутнього, щоб побудувати такі європейські міста, які, можливо, зараз ще не існують у Європі»
За словами Ольги Пішель, важливо залучати молодь з їх креативними ідеями, адже після війни вони повернуться з Європи і зможуть привезти додому до своїх міст нові ідеї, які будуть важливими для розбудови нової України. «Для цього їх потрібно навчати дебатам, тому що для них це засіб краще висловити і знайти аргументи за і проти».
Серед присутніх тренерів, які підтримують зв’язок з учнями була висунута пропозиція провести у найближчий час онлайн-дебати, як це було під час пандемії.
На початку 2022 року мережа ініціативи «Молодь дебатує» налічувала 78 освітніх закладів та близько 1000 дебатантів, які є активними учасниками міських, міжрегіональних та національних змагань. Повноцінна діяльність ініціативи тимчасово призупинена у зв’язку з військовим станом. Ініціатива «Молодь дебатує» всебічно підтримує та залишається на зв’язку зі спільнотою викладачів та учнів в Україні та за її межами. Інформації про загиблих або поранених серед викладачів або учнів, які належать до спільноти, на момент публікації матеріалу немає.
