У селі Розсошенці є занедбаний мототрек, який за радянських часів був одним із найкращих у країні
20 вересня 1970 року напередодні Дня міста полтавці отримали в подарунок спортивно-технічний комплекс. З нагоди відкриття мототреку відбулося велике спортивне свято з мотобольними змаганнями, перегонами і стрибками з трампліна на мотоциклах. Будівництво спорткомплексу велося на пайових умовах найбільшими полтавськими заводами “Лтава”, “Знамено”, “Електромотор”, ПТМЗ разом з колективом тресту “Шляхбуд”. Кожне з підприємств мало свій сектор відповідальності за виконання робіт. Не стояли осторонь і гравці мотобольного клубу “Вимпел”, які власноруч лопатами вирівнювали гаревий газон, а наостанок ще й “пригладили” його десятиметровою сталевою рейкою, “позиченою” десь на стороні.
Для спортивної бази мотоболістів звели чотириповерховий адміністративно-побутовий корпус з технічними приміщеннями, гральне поле з гаревими доріжками, глядацькі трибуни на 20 тисяч уболівальників. Для відновлення сил і здоров’я спортсменів біля джерельного ставка збудували одноповерховий реабілітаційно-оздоровчий корпус з кімнатами для поважних гостей. Водойму зарибнили, запустили лебедів і диких качок. Береги обсадили вербами.
Раніше вболівальники мотобольного клубу “Вимпела” заповнювали трибуни вщент аби переглянути змагання з мотоболу та спідвею. На підтвердження цього демонструємо фото з сімейного архіву колишнього гравця клубу “Вимпел” Василя Литовки, які надав нам його син Іван Литовка.
Тріумф 1973 року (“Вимпел” став і чемпіоном і володарем Кубку СРСР) виявився феноменальним та, на жаль, неповторним – не лише для полтавського “Вимпела”, а й для будь-якої іншої мотобольної команди з України. Того сезону на мототреку в Розсошенцях був постійний аншлаг. На матчі “Вимпела” приходили по 25-30 тисяч глядачів. Мототрек у ті часи знаходився досить далеко від міста. Туди можна було потрапити лише за допомогою двох тролейбусних маршрутів (№ 2 і 3), які в ті часи мали кінцеву зупинку “Склозавод”. А далі уболівальники йшли пішки через степ – до красеня мототрека. У тролейбуси набивалося стільки уболівальників, що водії вже після “Центру” не відкривали двері, а їхали без зупинок до кінцевої.
Хоча нерідко були випадки, коли старенькі тролейбуси не доїжджали до кінцевої зупинки. Спекотним літом у тролейбусах через перебір пасажирів-уболівальників починали по-справжньому горіти колеса! І коли смердючий дим потихеньку наповнював салон тролейбуса, водій зупинявся, відкривав двері і опускав штанги. Усім фанатам ставало зрозуміло, що далі вже треба було йти пішки… На цьому полі проводилися навіть ігри чемпіонату Європи з мотоболу 1978, 1982, 1986 років.
Але після здобуття Україною незалежності, мототрек поступово почав занепадати
У радянські часи існувала така організація як ДТСААФ (Всесоюзне Ордена Червоного Прапора Добровільне товариство сприяння армії авіації і флоту). Це давня патріотична організація, заснована ще у 1951-му році шляхом об’єднання всіх наявних військово-патріотичних товариств. Організація займалася військово-патріотичним вихованням молоді і технічними видами спорту, зокрема й мотоболом. В часи СРСР це була потужна структура, яка мала мережу представництв у регіонах і на балансі якої було багато об’єктів, зокрема і полтавський мототрек.
Так виглядає зараз мототрек у селі Розсошенці (фото Ляшенко Ізабелли).
Після того як Радянський Союз розвалився, правонаступницею ДТСААФ на території України стала нова організація, а саме ТСОУ (Товариство сприяння обороні України). По факту змінилася лише назва і територія охоплення, функції організації залишилися такими ж, і зокрема розвиток технічних і прикладних видів спорту, а також службового собаківництва з усіма видами кінологічної діяльності. Відповідно і мототрек, на якому виступав «Вимпел» відійшов ТСОУ, яке необхідних коштів на утримання мототреку не мало. На жаль, організація ТСОУ занедбала об’єкт. Мототрек не використовувався за призначенням.
У 2013 році з нагоди святкування 40-річчя тріумфу команди “Вимпел”, яка у 1973 році здобула Кубок СРСР з мотоболу, проводився ряд урочистостей. Під час цих заходів постало питання про нецільове використання даного об’єкта. Високопосадовці обіцяли сприяти відновленню мотобольної слави Полтавщини. Говорилося про це і через п’ять років. Ігор Жданов, тодішній міністр молоді та спорту, пообіцяв, що візьме розсошенський мототрек “на особливий контроль”, аби справу зрештою зрушити з місця. До речі, подібне свого часу уже обіцяли й усі попередні міністри, усі попередні голови Полтавської обладміністрації і навіть колишній в.о. прем’єр-міністра Юрій Єхануров, перебуваючи у Полтаві.
Так як земельна ділянка під мототреком відноситься до Щербанівської сільської ради, то у році її депутати проголосували за позбавлення постійного права користування цією ділянкою СТК ТСОУ. Розпочалася судова тяганина щодо цього питання. Нещодавно, саме року суд виніс ухвалу на користь Щербанівської ОТГ.
Постає питання: яка ж буде далі доля мототреку?
У Щербанівській ОТГ заговорили про амбітні цілі: відродити мотобольний клуб і «реанімувати» мотобольну арену, що розташована в Розсошенцях (належать до об’єднаної громади).
— Є небайдужі меценати, готові вкладати кошти у відродження мотобольної команди «Вимпел», яка грала би там, де і за часів СРСР: на мотобольному полі в Розсошенцях, — говорить голова Щербанівської ОТГ Ігор Процик.
— Моя принципова позиція — спортивні споруди мають належати громаді, щоб люди займалися там спортом; діти не хворіли, а мали доступ до активного дозвілля, — запевняє голова Щербанівської об’єднаної громади.
Частина депутатів та жителів підтримує цю позицію, вважаючи, що мотобол, як дещо екзотичний вид спорту, був би гарною фішкою для розвитку ОТГ, тим більше, що на Полтавщині ще збереглися мотобольні команди. Можна було б відродити і картингові змагання та роботу дитячої картингової секції.
Противники ж такої ідеї вважають, що мотобол не надто масовий та досить дорогий для обслуговування вид спорту, тому слід розвивати інші види спорту.
Після рішення суду про повернення мототреку до Щербанівської сільської ради з прохання звернувся депутат Полтавської міської ради та президент СК “Полтава”- Сергій Іващенко. У його планах реконструювати мототрек під футбольний стадіон.
У інтерв’ю для інтернет-видання “Полтавщина” він сказав:
— На даний час СК «Полтава» викупила усе майно на цій земельній ділянці, тому ми і подали відповідні прохання. Попередньо ми спілкувалися із депутатами, звичайно, усі зацікавлені у створенні спортивних об’єктів та розвитку спорту, зокрема, дитячого. Проект передбачає реконструювати існуючу будівлю: на першому поверсі будуть роздягальні, душові, суддівські кімнати, на другому — приміщення клубу, на третьому — тренажери для членів клубу та готель, на четвертому — готель для команд, які приїжджатимуть до нас. Потім буде збудований футбольний стадіон на майже 10 тисяч місць. Поруч запланували збудувати зимовий манеж зі штучним покриттям, а також 2 тренувальних поля. Звичайно, передбачили місця для паркування автотранспорту (окремо для автобусів) та загальний благоустрій території. Усі норми УЄФА будуть дотримані. Якщо сільрада дозволить, то територію вже незабаром загородимо та охоронятимемо. У поточному році розпочнемо реконструкцію будівлі та будівництво стадіону, зокрема, засіємо поле травою. У 2022 році плануємо вже відкрити будівлю клубу, стадіон із тимчасовою трибуною (паралельно буде будуватися основна). Того року команда вже буде грати на своєму полі. Хочемо зробити акцент на розвитку дитячого спорту. Наприклад, там буде тренуватися дитячо-юнацька школа з футболу, працюватиме гурток з авіамодельного спорту, а також будуть діти, які поруч тренуються на картодромі. Взагалі наш меседж — комплектувати основу місцевими гравцями, щоб не залучати «легіонерів».
За словами Сергія Іващенка, реалізація проекту розрахована на 5 років. Орієнтовна вартість реконструкції на найближчі 2-3 роки — це 25-30 млн грн.
Цієї суботи, 30 жовтня 2021 року, за сприяння С. Іващенка тут відбувся фестиваль повітряних куль «Монгольф’єрія»,
Поки що остаточного рішення щодо подальшої долі мототреку у селі Розсошенці немає, але, сподіваємося, що буде досягнуто консенсусу, і стадіон таки запрацює!
Карина Тютюнник,
Ізабелла Ляшенко,
учениці Комунального закладу “Розсошенська гімназія Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області”
у рамках проєкту “Розвиток медіасвідомості”, 2021 р.
