Матеріал сайту Всеосвіта від 06 грудня року.
В турнірі взяли участь школярі з , Ніжина, Сум, , Шостки, Бердянська та .
Зосереджені учні, стоси конспектів та палкі вболівальники-вчителі – 4 грудня в Ніжині пройшов Міжрегіональний турнір «Молодь дебатує». Головні герої цієї події – школярі, які впродовж кількох місяців вчилися критично мислити, грамотно доводити аргументи та всесторонньо опановували інформацію на тему «Чи варто поступово відмовитися від виробництва електричної енергії на атомних станціях України?».
«Ми, на жаль, маємо дуже сумний досвід роботи з атомною електроенергією – вибух Чорнобильської АЕС, внаслідок якого було уражено близько 160 тисяч квадратних кілометрів. Після трагедії число жертв збільшується, адже відомо, що хвороби, викликані вибухом, можуть передаватися генетично. Тому я проти використання АЕС на території України», – розповідає Віталій Донда, учень Сумської загальноосвітньої школи № 20.
«Частка АЕС у виробленні електроенергії по Україні складає 47,4 %. Причиною ж вибуху Чорнобиля став людський фактор. Я вважаю, що відмова від виробництва електричної енергії на атомних станціях України буде невиправданою», – наводить факт представник Contra Ігор Маленко.
«Я – людина, яка цінує своє життя. Ми всі пам’ятаємо та відчуваємо на собі наслідки вибуху Чорнобильської АЕС. Ця аварія стосується і моєї сім’ї – внаслідок аварії в нього перестало рости волосся. Я виступаю за те, щоб поступово відмовлятися від виробництва електроенергії на атомних електростанціях України, а саме, такими періодами: з року по 2075», – висловлюється Дарія Печко, учениця Шосткинської гімназії.
«Як говорив Георгій Алєксандров, «Атом – це найменша частинка, яка спричинила найбільше відкриттів та найбільше трагедій». Ви згадали про трагедію на ЧАЕС та наслідки аварії для Вашого дідуся. Однак мій дядько також працював на АЕС в Південноукраїнську і він вважає, що відмова від атомних електростанцій є помилкою. Адже Україна не є достатньо економічно та політично розвиненою для такого переходу. В таких країнах як США, Франція, Німеччина та Росія досі діють АЕС і вони не збираються від них відмовлятись. Ми вважаємо, що перехід з АЕС на інші види видобутку електроенергії є недоцільним», – опонує Юлія Малій із Ніжинського обласного педагогічного ліцею.
Ось так проходила дискусія першої четвірки турніру. Такий формат дебатів для українців не в новинку – на теренах країни заходи проекту «Молодь дебатує» проводяться вже третій рік поспіль, залучаючи до своїх лав все більше зацікавлених вчителів та учнів.
Біля джерел проекту стоять дві жінки – громадська активістка Ольга Пішель та німецька політикиня Віола фон Крамон. Обидві координаторки були присутні на дебатах в Ніжині – проголошення військового стану на території Чернігівської області не стало на заваді їхньому приїзду до України.
У Міжрегіональному турнірі дебатів в Ніжині взяли участь школярі з Чернігова, Ніжина, Сум, Конотопу, Шостки, Бердянська та Кривого Рогу. Координатором турніру в Ніжині стала Тетяна Бутурлим – учителька української мови та літератури Ніжинського обласного педагогічного ліцею.
На відкритті турніру Віола фон Крамон розповіла учасникам, що політика – це круто, але наразі українська політична культура далеко не є зразковою. Вона стверджує, що Україна потребує нової політичної генерації, представники якої вміють відстоювати свою думку та знаходити аргументи.
Я думаю, що не лише для українців, а й для всіх європейців потрібна нова політична генерація. Ми не хочемо бачити бійки в парламенті чи будь-які подібні картини. Нам потрібні нові люди, які змінять світ на краще. Звісно, не всі ви станете політиками, але важливо, щоб ви могли щось змінити: в місті чи містечку, селі чи селищі або ж у школі… Проект «Молодь дебатує» допоможе навчитися правильно висловлювати свою точку зору та добирати аргументи. Ви майбутнє України, ви надія України, – зазначила політикиня.
Учасники в один голос зазначають: підготовка до дебатів змінила їхнє ставлення до того, що та як вони говорять.
Для мене участь у дебатах – це, перш за все, саморозвиток. Адже готуючись до них ми багато читаємо, шукаємо інформацію, вчимося публічно виступати та правильно говорити. Не можу не відмітити ще й те, що завдяки дебатам я стала набагато краще володіти українською, – поділилася враженнями Аліна, учасниця з міста Суми.
Команда з Кривого Рогу в дебатах брала участь вперше, однак її учасники не вагаючись зазначили, що зовсім не хвилювалися.
Ми не хвилюємось, бо нам показали, що дебати – це не змагання. Це, насамперед, різносторонній опис ситуації, який дає можливість розглянути всі мінуси й плюси питання та допомагає не до кінця обізнаним у темі глядачам зробити власні висновки, – розповів Владислав з Кривого Рогу.
Наразі до проекту залучено 40 шкіл з 12 областей України. Координаторка Ольга Пішель зазначає, що для України це не високий показник. За її словами, організатори орієнтуються на якісний, а не кількісний розвиток проекту.
Ми не йдемо одразу вшир, ми йдемо вглиб, щоб школи, з якими ми працюємо, якомога краще засвоїли та відпрацювали методику. Коли учасники нашої програми цілком засвоять метод дебатів, ми сміливо перейдемо на інші школи. Тому що таким чином ми зберігаємо якість цього методу.
За словами Ольги Пішель, проект працює на далеку перспективу та ставить перед собою серйозні цілі, а саме: не лише навчити дітей висловлювати свої думки, а й вплинути на демократизацію України в майбутньому.
Проект спрямований на те, щоб зробити Україну кращою, більш демократичною. Адже Україна вибрала для себе європейський шлях розвитку. З нашої точки зору, прищеплення демократичних цінностей має відбуватися саме в школі, адже діти – це майбутнє України… Для того, щоб вони були активними громадянами, їм необхідно дати інструмент, за допомогою якого вони зможуть висловлювати свої думки, заявляти про свої бажання, вступати в політичні та суспільні дебати. Ми бачимо, що для них це дуже корисно, адже перш ніж спілкуватись на такі досить дорослі та складні теми, потрібно зібрати багато інформації, проаналізувати її, зважити всі за і проти, — розповіла Ольга.
